«Швидко плине час. Тече, немов річка, відлітає у далекий вирій, наче дивовижна пташка. Летять роки… Сонце розливає над землею свою надзвичайну благодать, лоскочучи промінням верхівки кремезних каштанів, у яких потонула чотириповерхова будівля, що знаходиться в центрі міста, – Національний транспортний університет.

Навчальний заклад, багатий своєю історією та освітянськими звершеннями, поколіннями мудрих педагогів і вдячних за науку випускників, 2024 року відсвяткував своє 80-­річчя. Для закладу вищої освіти це незначний вік, але, в той же час, це — етап, коли слід віддати належне багаторічній самовідданій праці наших поперед­ників, вимогливо подивитись в майбутнє та критично оцінити досягнуте.

1944 рік. Війна відкотилася за межі нашої країни. Для відбудови транспортного комплексу України потрібні були фахівці. З метою їх підготовки і створюють новий вищий навчальний заклад — Київський автомобільно­дорожній інститут. Першому директору Даденкову Ю.М. та команді його однодумців довелось докласти великих зусиль, щоб в повоєнному зруйнованому і холодному Києві створити бодай елемен­тарні умови для початку діяльності інституту.

Перші студенти, ще донедавна солдати та офіцери, які повернулися з фронту, сіли за парти, щоб опанувати складну професію інженера­-транспортника.

Далі буде...