Сучасна кафедра «Двигуни і теплотехніка» пройшла складний шлях у процесі формування, становлення і розвитку.

У 1944 році була створена кафедра — «Автотракторні двигуни», яка з часом була реформована в кафедру «Автомобілі і двигуни», в 1962 р. в кафедру «Термодинаміка і двигуни». 

Впродовж усієї історії існування кафедри її очолювали неординарні особистості – високоосвічені фахівці, видатні науковці, талановиті педагоги.

В 1931 р. Петро Іванович був мобілізований на Харківський тракторний завод (ХТЗ), де працював інженером-конструктором, завідувачем сектору нового проектування та начальником конструкторського бюро. За цей час зробив багато корисного для створення нових конструкцій тракторних двигунів та їхніх вузлів. Зокрема за його безпосередньою участю був створений перший дизель на Харківському тракторному заводі (1933 р.).

Одночасно з роботою на виробництві Петро Іванович продовжував викладати у ВНЗ м. Харкова: в Інституті механізації і електрифікації сільського господарства, Автомобільно-дорожньому та Механіко-машинобудівельному інститутах. В 1941 році йому було присвоєно вчене звання доцента.

В роки Другої світової війни Петро Іванович працював конструктором на Сталінградському і керівником моторно-конструкторського бюро на Алтайському тракторних заводах. За розробку систем пуску танкових дизелів в зимових умовах був нагороджений медаллю «За трудову доблесть».

У 1943 році, після звільнення м. Харкова від фашистських загарбників, Наказом Наркома середнього машинобудування, Петро Іванович був призначений головним конструктором ХТЗ, під його керівництвом був розроблений проект тракторного дизеля. В цьому році ним була захищена дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. В 1946 році Петро Іванович вступив до докторантури АН УРСР.

В 1946-1959 рр. керував лабораторією енергетики Українського науково дослідного інституту механізації сільського господарства і одночасно працював доцентом, а потім професором в Київському автомобільно-дорожньому інституті.

В Києві серед інших науково-дослідницьких робіт Петро Іванович провів розробку і дослідження нової системи паливоподачі для тракторних дизелів і підготував докторську дисертацію на тему «Теорія і дослідження нової системи паливоподачі для тракторних двигунів», яку успішно захистив в 1956 році.

Характерними рисами Петра Івановича були нестримна творча активність, надзвичайні здібності до винахідництва, живий інтерес до всього нового, величезна працездатність. Про широту його наукових інтересів свідчать напрями його праць: «Теорія тягової газової турбіни», «Розробка теорії інерційного стартера», «Дослідження електротрактора», «Розробка методики випробування тракторів з навісним знаряддям», «Теоретичні основи підвищення робочих швидкостей машиннотракторного агрегату» та інші. Особливо великий внесок зробив П. І. Андрусенко в створення паливних насосів розподільного типу для автомобільних і тракторних дизелів з новою системою дозування подачі палива і гідравлічним регулятором частоти обертання дизеля.

Багато енергії віддав Петро Іванович створенню оригінальних конструкцій роторнопоршневих двигунів. Він є автором понад 100 наукових і конструкторських розробок, в тому числі 4 монографії, 26 авторських свідоцтв СРСР і 9 іноземних патентів на винаходи. П. І.  Андрусенко підготував 19 кандидатів і 3 докторів технічних наук.

Заслуги вченого високо оцінені державою: він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, двома медалями «За трудову доблесть» і багатьма іншими медалями.

Петро Іванович пішов з життя 23 січня 1977 р.

Головним є те, що Петро Іванович був дуже чуйною, чесною і разом з тим принциповою людиною. Саме ці риси дозволили йому закласти міцний фундамент створеної ним кафедри.

Учні Петра Івановича і учні його учнів, пам’ятають його як висококваліфікованого, досвідченого, ерудованого фахівця, як уважну і добру людину. В своїй роботі намагаються підтримати ті добрі традиції, закладені Петром Івановичем при створенні кафедри.

Багато уваги кафедра приділяє дослідженню ефективності застосування альтернативних палив для живлення автомобілів: традиційних із спиртовими (кисневмісними добавками), із водневмісними добавками, із додаванням закису азоту і т. ін. Для осучаснення процесу теоретичних дослідженнь, створені математичні моделі, які, на підставі експериментальних випробувань двигуна в усталених режимах, надають можливість оцінити енергетичні, паливо-економічні та екологічні характеристики роботи двигуна і транспортного засобу в цілому в широкому діапазоні зміни експлуатаційних режимів.

За час існування кафедри, змінювався і її колектив, проте він завжди складався з людей освічених, талановитих, креативних і небайдужих, які надихалися новими ідеями і прагнули впроваджувати їх у життя.

В грудні 1986 року вступив до аспірантури Київського  автомобільно-дорожнього  інституту, яку успішно закінчив і в жовтні 1989 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Теплові двигуни» на тему «Покращення економічних і екологічних показників автомобільних бензинових двигунів в експлуатаційних умовах удосконаленням метода регулювання їх потужності» (науковий керівник професор Гутаревич Ю.Ф.).

З листопада 1989 року почав працювати науковим співробітником, з 1991 року старшим науковим співробітником  кафедри «Двигуни та теплотехніка» та за сумісництвом асистентом цієї ж кафедри.

У 1993 році присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника з спеціальності «Теплові двигуни».

У 1993 році був переведений  на посаду доцента кафедри «Двигуни та теплотехніка» Українського транспортного університету.

У 1995 році присвоєно вчене звання доцента кафедри «Двигуни та теплотехніка».

З березня  2005 по вересень 2021 року працював директором Науково-дослідного інституту «Проблем транспорту та будівельних технологій» Національного транспортного університету.

З 2011 року до теперішнього часу професор кафедри «Двигуни та теплотехніка» Національного транспортного університету.

У 2015 році присвоєно вчене звання професора кафедри «Двигуни та теплотехніка».

Під науковим керівництвом 3 аспірантами захищені кандидатські дисертації (Скалига М. М., Захарченко О. М., Левківський О. О.).

Дисципліни, що викладає:

• Випробування ДВЗ.

• Випробування двигунів для визначення оптимальних регулювань їх систем.

• Основи екології.

• Основи теплотехніки.

• Промислово-транспортна екологія.

• Термодинаміка та ТПЗ.

Напрями наукової діяльності:

• Підвищення паливної економічності ДВЗ та зменшення забруднення навколишнього середовища транспортними засобами.

• Використання альтернативних палив для живлення двигунів транспортних засобів та створення систем живлення для їх використання.

Постійний учасник міжнародних та вітчизняних наукових та науко-практичних конференцій секцій «Автомобільний транспорт».