РЕКТОРАТ

Народився 31 березня 1957 року. Закінчив середню школу № 16 м. Києва. Навчався на механіко-математичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка та на автомобільному факультеті Київського автомобільно-дорожнього інституту за спеціальністю “Автомобілі та автомобільне господарство”, який закінчив у 1984 році. З 1978 по 1980 рік проходив дійсну військову службу.

З 1984 року працював у Київському автомобільно-дорожньому інституті (тепер Національний транспортний університет) стажистом-дослідником кафедри “Автомобілі”, де займався науково-дослідною роботою в галузі спеціальних транспортних засобів, які призначені для роботи у важких специфічних умовах (сніг, лід, вода, болото, дно водоймища тощо).

З 1986 по 1990 рік навчався в аспірантурі КАДІ. У 1992 році в Білоруській політехнічній академії захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.03 – “Автомобілі і трактори”. Тема дисертації “Оптимізація конструктивних параметрів роторно-гвинтового рушія спеціального транспортного засобу”.

З 1990 по 1993 рік працював науковим співробітником, старшим науковим співробітником науково-дослідної частини КАДІ.

Наукову діяльність поєднував з викладацькою роботою, яку почав на кафедрі “Автомобілі” КАДІ, де працював з 1990 року асистентом, доцентом, а з 2009 по теперішній час – професором.

У 1992-1994 рр. працював провідним науковим співробітником (за сумісництвом) в Українському науково-дослідному інституті стандартизації, сертифікації і інформатики, де займався роботою по створенню Державних стандартів в галузі автомобілебудування та автомобільного транспорту, член SAE.

З 2003 по 2013 рік призначався відповідальним секретарем Приймальної комісії університету, заступник Першого проректора у 2007-2008 рр.

З 2008 по 2022 рік проректор з навчальної роботи Національного транспортного університету.

З 2022 по 2024 рік перший проректор Національного транспортного університету.

З 7 жовтня 2024 року ректор Національного транспортного університету.

Керує науковою роботою аспірантів та здобувачів вченого ступеня, є автором понад 100 наукових праць, має патенти і авторські свідоцтва на винаходи, свідоцтва про реєстрацію авторського права.

Займається проблемами вибору раціональної конструкції міських автобусів, створення транспортних засобів спеціального призначення, організації транспортного забезпечення в туризмі, а також проблемами  методології вищої школи.

Народився 19 грудня 1952 року у м. Снятин Івано-Франківської області в родині вчителів. У 1976 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації, де пройшов шлях від аспіранта, асистента до професора, завідуючого кафедрою, проректора університету (1991–1995 – заступник проректора з наукової роботи, 1995–1999 – проректор із перспективного розвитку).

У 2000–2002 роки займав посаду начальника департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Входив до складу комісії фахівців по розробці проекту закону України «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших законодавчо – нормативних актів у сфері вищої освіти.

З 2002 по 2024 рік – ректор Національного транспортного університету та завідувач кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства.

Відомий спеціаліст у галузі машинознавства. Автор понад 400 наукових праць, зокрема монографій: «Еластогідродинаміка: теорія та практика», «Мастильна дія олив в умовах еластогідродинамічного мащення», «Смазочные процессы в условиях нестационарного трения»; навчальних посібників: «Вища освіта і Болонський процес», «Триботехніка та основи надійності машин», «Механічна обробка (Режими різання). Розробник ряду нових методів підвищення зносостійкості та надійності машин.

Наукові дослідження, що проводять під керівництвом М. Ф. Дмитриченка, спрямовані на підвищення зносостійкості та покращення антифрикційності вузлів тертя машин і механізмів; покращення триботехнічних якостей мастильних матеріалів; вдосконалення та розробку нових методик оцінки параметрів мастильного шару електричними й оптичними методами; розробку теоретичних і практичних аспектів еластогідродинамічного зосередженого контакту; аналіз і прогнозування стану поверхневого шару металу контактних поверхонь методами металографії; розробку методів прогнозування роботоспроможності ультрадисперсних мастильних шарів у нестаціонарних і екстремальних умовах тертя; розробка методів математичного моделювання трибологічних процесів.

Проходив стажування у вищих навчальних закладах Великобританії, США і Канади. Вільно володіє англійською мовою.

З 1986 року працює у Київському автомобільно-дорожньому інституті, де здобув вищу освіту (1987-1993 рр.) за спеціальністю інженер по експлуатації, та другу вищу освіту (2004 р.) за спеціальністю правознавство, кваліфікацією спеціаліст-юрист.

Обіймав посади лаборанта, методиста, завідувача лабораторією, асистента, доцента (2000-2010 рр.), професора кафедри транспортного права та логістики (2010-2017 рр.), завідувача кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства (2017-2024 рр.). З 2000 р. по 2024 р. працював вченим секретарем НТУ.

З 1 листопада 2024 року – перший проректор університету та за сумісництвом професор кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства.

Є автором понад 130 наукових праць, є членом спеціалізованої вченої ради Д.26.059.01, має свідоцтва про реєстрацію авторського права.

Сфера наукових інтересів – транспортний комплекс України, безпека дорожнього руху.

З 2010 року працює в Національному транспортному університеті. Займав посади асистента, доцента, заступника декана, професора кафедри.

З 2010 по 2014 рік навчався в аспірантурі Національного транспортного університету. У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – “Управління проектами та програмами”. Тема дисертації “Методи та моделі формування команди проекту побудови пасажирських маршрутних систем міст”.

• З 2016 по 2021 рік заступник декана факультету «Менеджмент, логістика та туризм».

• У 2016 році отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юрист.

• 2019 року присвоєно вчене звання доцента.

• З 2021 року професор кафедри “Транспортне право та логістика”.

• З 2021 по 2022 рік помічник ректора Національного транспортного університету.

• З 10 листопада 2022  року на посаді проректора з навчальної роботи.

• З 25 грудня 2024  року на посаді проректора з навчальної роботи та міжнародних зв’язків Національного транспортного університету.

• 2024 року присвоєно вчене звання професора.

Активно займається науковою та навчально-методичних роботою. Є автором понад 130 науково-методичних праць. Є співавтором підручників «Організація та проектування логістичних систем» (2016), «Пасажирські перевезення» (2017) в 2-х частинах, навчальних посібників «Пасажирські перевезення: тренінг та практикум» (2018) в 2-х частинах, монографій «Теоретичні та практичні аспекти проектів побудови пасажирських маршрутних систем міст» (2018), «Управління портфелями реалізації логістичних стратегій в ланцюгах постачань» (2020), «Стратегічне управління проєктами логістичного аутсорсингу» (2021), Проблеми управління проєктами громадської участі в містах України (2024).

Сфера наукових інтересів – пасажирські перевезення, управління проєктами.

З 1995-1999 рр. навчалася в аспірантурі при Українському транспортному університеті.

Працює у Національному транспортному університеті з 1999 р. на кафедрі будівництва та експлуатації доріг на посадах асистента, доцента.

У 2000 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” за спеціальністю 01.02.05 – механіка рідини, газу та плазми, тема дисертації: «Моделі та методи розрахунку внутрішніх течій з урахуванням анізотропії відкритих турбулентних потоків».

У 2002 році отримала вчене звання доцента кафедри будівництва та експлуатації доріг.

З 2003-2006 рр. навчалася з відривом від виробництва у докторантурі при кафедрі будівництва та експлуатації доріг.

У 2006 році – лауреат премії Президента України для молодих вчених за роботу: “Нові системи моніторингу та методи прогнозування розвитку внутрішніх течій, загальних і місцевих розмивів, переносу домішок у природних водних потоках”.

У 2009 р. захистила докторську дисертацію у Національному транспортному університеті за спеціальністю 05.22.11 – автомобільні шляхи та аеродроми, тема дисертаційної роботи: «Теорія та методи прогнозування розмивів в зоні впливу мостових переходів».

З 2009 р. по травень 2021 р. працювала на посаді декана дорожньо-будівельного факультету, з 01.09.2014 р. – факультету транспортного будівництва.

З 2010 р. – професор кафедри будівництва та експлуатації доріг.

З вересня 2014 р. по лютий 2017 р. виконувала обов’язки завідувача кафедри управління виробництвом і майном.

З 2017 р. по теперішній час працює за сумісництвом на посаді професора кафедри транспортного будівництва та управління майном.

Напрямок наукових інтересів – сучасні методи прогнозування розмивів у зоні впливу гідротехнічних споруд; методи проектування, будівництва та експлуатації систем водовідведення на автомобільних дорогах; дослідження методологічних основ оцінки землі та нерухомого майна в дорожньо-транспортній галузі.

Є автором понад 200 науко-методичних праць, зокрема 4 монографій і 15 навчальних посібників, та розробником державних, галузевих нормативних документів України.

З 1973 по теперішній час працює в Київському автомобільно-дорожньому інституті. З 1977 р. по 1980 роки навчався в аспірантурі.

1977 рік – зав. лабораторією кафедри будівництва та експлуатації доріг КАДІ.

1988 рік – зав. виробничою практикою КАДІ, старший викладач кафедри будівництва та експлуатації.

В 1999 році захистив кандидатську дисертацію. В 2000 році обраний член-кореспондентом Транспортної академії України.

З 1995 р. – проректор по адміністративно-господарської роботи.

З 2000 р. – проректор з соціального розвитку та зовнішніх зв’язків.

З 2003 р. – проректор з соціально-економічного розвитку.

Сфера наукових інтересів – експлуатація автомобільних доріг, безпека руху.