АЛЄКСЄЄНКО КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА

«Справжній педагог не просто передає знання, а стає містком між фундаментальними традиціями документознавства та цифровим простором майбутнього, виховуючи у студентів сучасне аналітичне мислення через повагу до університетської книги».

Професійний та життєвий шлях Катерини Михайлівни Алєксєєнко є взірцем глибокої відданості своїй професії та рідній вищій школі. Свій перший солідний практичний досвід вона здобула на київському заводі «Радар» — передовому підприємстві приладобудування та електроніки, що заклало в ній високу точність, дисципліну й глибоке розуміння технічних процесів.Її зв'язок із рідним університетом триває вже майже пів століття. У 1977 році Катерина Михайлівна розпочала свою трудову діяльність у стінах КАДІ, а у 1984 році успішно закінчила його, здобувши вищу освіту за інженерним профілем. Пройшовши солідну виробничу та методичну школу, з 2000 року вона повністю присвятила себе науково-педагогічній діяльності, викладаючи вже в статусі Національного транспортного університету.

Сьогодні Катерина Михайлівна успішно координує лекційні курси та навчальну практику за перспективним і затребуваним часом напрямком — «Управління інформаційно-аналітичною діяльністю та комунікації з громадськістю». Науково-методичний доробок викладачки є надзвичайно вагомим: вона розробила та створила велику кількість сучасних електронних навчально-методичних матеріалів, посібників та підручників, які сьогодні активно забезпечують освітній процес університету та допомагають студентам впевнено володіти цифровим простором вишу.

Особливе місце в її педагогічній системі посідає тісна, багаторічна синергія з Бібліотекою НТУ. Прагнучи, щоб нове покоління студентів полюбило університетську книгозбірню та навчилося професійно користуватися її сучасними можливостями, Катерина Михайлівна інтегрувала вивчення бібліотечних вебресурсів безпосередньо у свої лекції. За її координації академічні групи проходять практичні заняття безпосередньо на базі Бібліотеки НТУ, де під керівництвом викладача та фахівців підрозділу детально відпрацьовують правила роботи з електронним каталогом та створеними класифікаторами для точного й швидкого пошуку інформації.

Катерина Михайлівна постійно вдосконалює власні цифрові компетенції, проходячи стажування за програмами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, відкритої науки та використання штучного інтелекту в освіті. Результати своєї дослідницької діяльності вона активно презентує на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, висвітлюючи проблеми модернізації систем документації, інтеграції хмарних сервісів та аналітико-прогностичного забезпечення управління на транспорті.

Вона успішно розвиває творчий та науковий потенціал молоді, очолюючи студентський гурток «Інформаційні ресурси та технології інформаційно-аналітичних, бібліотечних та архівних установ». Завдяки впровадженню інноваційних методів навчання вона робить усе для того, щоб випускники стали грамотними користувачами професійних баз даних та фахівцями високого рівня. Її багаторічна віддана праця та інноваційний підхід роблять її справжнім Оберігачем традицій КАДІ-НТУ.

БІЛЯКОВИЧ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

«Зовнішня строгість керівника — це лише щит для глибокої мудрості. Справжня велич науковця тримається на вірності своїй рідній стороні, пам'яті роду та вмінні десятиліттями оберігати академічні традиції своєї альма-матер».

Постать Миколи Олексійовича Біляковича у літописі Національного транспортного університету є уособленням живої інституційної пам'яті та глибокої відданості вищій школі. Проте його залізний управлінський характер і внутрішній компас справедливості формувалися далеко від столичних кабінетів — у рідному Чернігівському краї, де він народився 13 квітня 1936 року. Попри зовнішню строгість, Микола Олексійович завжди зберігав особливе, трепетне ставлення до своєї рідної сторони, її традицій та людей. Величезний вплив на його світогляд та виховання справив дідусь Пилип, чия мудрість та життєві уроки заклали в майбутньому професорі ту саму душевну глибину, принциповість та повагу до праці, які він проніс крізь роки.

Закінчивши школу із золотою медаллю, у 1954 році Микола Білякович став студентом КАДІ. Його організаторський талант виявився миттєво: вже на другому курсі він очолив один із перших в історії інституту студентських будівельних загонів, закладаючи перші традиції взаємодопомоги та студентського братерства вишу.

Після випуску молодий інженер пройшов сувору практичну школу на виробництві, працюючи головним механіком автобази в Пермській області. Здобувши солідний практичний досвід, у 1961 році він повернувся до України для навчання в аспірантурі КАДІ. Важливою віхою його становлення як вченого міжнародного рівня стало наукове стажування в Чехословаччині. Там Микола Олексійович не лише досконало опанував чеську мову, а й детально вивчив передовий європейський досвід автомобілебудування та системи вищої освіти. Після успішного захисту кандидатської дисертації в галузі механіки він повністю зосередився на науково-педагогічній діяльності в рідних стінах.

З 1976 року розпочався унікальний етап його діяльності — протягом 46 років Микола Олексійович незмінно працював проректором, а згодом — Першим проректором університету. За ці десятиліття він очолював науково-методичну раду, завідував кафедрою дорожніх машин та координував масштабні освітні трансформації, очоливши робочу групу з впровадження Болонського процесу в НТУ. Професор є автором фундаментальних підручників та посібників, що стали базою для підготовки багатьох поколінь фахівців галузі.

Серед колег та сучасної генерації управлінців Микола Олексійович Білякович заслужив репутацію керівника, який уособлює цілу епоху стабільності та залізного ладу в ректораті університету. Сучасники та ветерани вищої школи відзначають, що він належав до тієї рідкісної, фундаментальної генерації лідерів, чий масштаб управлінського хисту та відданість справі сьогодні є унікальним еталоном.

Завершивши свою багаторічну адміністративну місію на посаді Першого проректора та шляхетно передавши управлінську естафету новій молодій команді університету, Микола Олексійович продовжує свою викладацьку та наукову діяльність, працюючи сьогодні на кафедрі інженерії машин транспортного будівництва. Він залишається мудрим наставником та визнаним лідером розділу «Оберігачі традицій». Його життєва мудрість, відкритість до колег у професійних питаннях, пам'ять про дідуся Пилипа та вірність Чернігівському краю є невід'ємною частиною великої історії та гордістю Національного транспортного університету.

ГРЕБЕЛЬНИК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

«Сучасне управління — це не просто рух уперед, це вміння вибудувати залізобетонну безпеку кожного кроку. Справжній професіоналізм починається там, де чисті закони комплаєнсу стають внутрішнім компасом компанії».

Його життєвий і професійний шлях — це винятковий літопис абсолютного єднання з рідним університетом та рідною кафедрою, де колись усе починалося зі студентських креслень, а переросло у велику викладацьку долю. Микола Миколайович належить до тієї гвардії фахівців, які знають Альма-матер до найменшої деталі: у далекому 1979 році он вступив до КАДІ на суто чоловічу й технічно складну спеціальність «Будівельні і дорожні машини та устаткування».

Отримавши інженерну освіту, він назавжди пов'язав своє життя з інститутом. З 1989 року Микола Миколайович пройшов усі сходинки внутрішнього академічного зростання на кафедрі організації та управління — працював інженером, згодом очолював навчальну лабораторію, з 1996 року перейшов на викладацьку роботу як асистент кафедри менеджменту, а з 2008 року й дотепер успішно працює на посаді старшого викладача. Він на власні очі бачив еволюцію та становлення рідного підрозділу, залишаючись його незмінним інтелектуальним та організаційним осердям.

Сьогодні старший викладач Гребельник тримає на своїх плечах один із найвідповідальніших напрямків сучасної освіти — управлінську безпеку та прозорість бізнесу. Студенти вивчають під його керівництвом такі гостроактуальні дисципніни, як «Комплаєнс менеджмент», «Управління публічними закупівлями», «Основи безпеки в управлінській та маркетинговій діяльності» та «Управління інформаційними потоками». Його глибокі знання матеріально-технічного забезпечення та системного аналізу підкріплені багаторічною участю у ключових науково-дослідних темах університету, присвячених найважливішим питанням галузі — від теорій мотивації та екологічних аспектів міського транспорту до вивчення міжнародного досвіду управління та адаптивного забезпечення конкурентоспроможності транспортного комплексу в умовах сучасних викликів і загроз. Практичний досвід Миколи Миколайовича надійно служить виробництву, що підтверджується його багаторічним науковим консультуванням АТП 13058.

Особливою гордістю його діяльності є виховання молодих науковців. Багато років він успішно керує постійно діючим студентським науковим гуртком «Забезпечення матеріальними ресурсами підприємства», щедро ділячись із молоддю тонкощами професії. Результатом цього щирого наставництва стають гучні перемоги: під його чуйним науковим керівництвом студентка Тетяна Кравченко виборола почесне призове місце на 77-й науковій конференції НТУ за перспективне дослідження сорсингового постачання.

Попри свій поважний досвід, Микола Миколайович постійно оновлює власний педагогічний арсенал, сміливо крокуючи в ногу з часом. Він пройшов серйозне навчання на платформі Netpeak Group за сприяння МОН та Мінцифри України, ставши сертифікованим експертом у галузі штучного інтелекту від початківця до просунутого рівня. Питання чесного імені в науці викладач закріпив престижним курсом з академічної доброчесності на платформі Prometheus, де також детально опанував фундаментальні програми з критичного мислення та медіаграмотності для освітян. Сучасні євроінтеграційні перспективи держави він дослідив у Літній економічній школі під егідою Всеукраїнської Асоціації економістів-міжнародників, а свою майстерність щодо якісної підготовки майбутніх фахівців удосконалив у Державному університеті інфраструктури та технологій. Своє прагнення берегти довкілля викладач реалізує через активну діяльність у складі Всеукраїнської громадської організації «Жива планета». У рідному Центрі підвищення кваліфікації НТУ Микола Миколайович одним із перших опанував вебсервіси, хмарні відеоконференції та інформаційну безпеку під час дистанційного навчання, а згодом детально опрацював цифрові комунікації, правові основи охорони праці, цивільний захист та екологічну безпеку в дорожньому виробництві. Пройшовши разом із рідною кафедрою шлях завдовжки майже у сорок років, Микола Миколайович Гребельник залишається істинним Оберігачем її традицій, надійною інженерною та управлінською опорою всього університету.

ДАДЕНКОВ ВІКТОР ЮРІЙОВИЧ

«Шляхетна скромність та непублічність часто приховують колосальну всебічну ерудицію й багатство інтелекту. Справжнє покликання вченого — не в пошуках гучної слави, а у тихій, відданій праці на благо рідної кафедри, де живий зв'язок поколінь і духовна культура оберігають саму душу альма-матер».

Представник третього покоління видатної університетської династії, який присвятив професійну діяльність збереженню та розвитку класичної інженерної школи Національного транспортного університету. Його професійний та життєвий шлях нерозривно пов'язаний із фундаментальною спадковістю поколінь: він є сином Юрія Миколайовича Даденкова — першого ректора КАДІ, міністра вищої і середньої спеціальної освіти та засновника української школи дорожньо-мостової гідравліки, а також онуком видатного професора-педагога Миколи Миколайовича Даденкова, який стояв біля витоків гуманітарних стандартів вітчизняної вищої школи.

Фундаментальну вищу освіту здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, що дозволило йому привнести глибокі класичні наукові підходи в прикладні технічні дослідження.

Свій професійний шлях в університету розпочав у 1969 році, з'явившись на кафедрі гідравліки під безпосереднім керівництвом видатного завідувача кафедри, професора Я. Д. Лівшиця, а згодом продовжив плідну роботу під керівництвом професора В. А. Большакова. Протягом багатьох років поєднував активну навчально-методичну роботу з глибоким виховним наставництвом, забезпечуючи фундаментальну підготовку як для майбутніх фахівців-автомобілістів, так і для дорожників. 

У професійному та повсякденному житті Віктор Юрійович свідомо залишався цілковито непублічною особистістю, зовсім не любив слави й уникав фотографування, натомість повністю зосереджуючись на внутрішній академічній праці. При цьому у професійному середовищі його завжди глибоко шанували як винятково ерудовану в усіх напрямках та інтелектуально багату особистість, яка відзначалася бездоганною грамотністю й виваженим аналітичним розумом.

Особливою, шляхетною сторінкою його життя була багаторічна міжкафедральна співпраця та глибока, тепла дружба з Оксаною Микитівною Паровенко. Їхнє спілкування базувалося на рідкісному інтелектуальному та культурному взаєморозумінні. Траплялися випадки, які найкраще ілюстрували цей тонкий духовний зв'язок: Віктор Юрійович міг розпочати поетичний рядок, а Оксана Микитівна миттєво підхоплювала й продовжувала вірш, викликаючи його щире захоплення. Така висока внутрішня культура, тонке знання класичної літератури та взаємна повага дозволяли їм створювати особливу, натхненну атмосферу на перетині дорожніх та мостових інженерних дисциплін.

Наукова діяльність була невід'ємною частиною великих кафедральних досліджень і концентрувалася на стратегічних питаннях інфраструктурного будівництва. Віктор Юрійович є автором низки наукових праць, виданих у тому числі в співавторстві з Оксаною Микитівною Паровенко.

ДУБРОВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

«Знання іноземних мов та ефективні механізми управління — це ключі, які відчиняють двері до світового інтелектуального простору та закладають надійний фундамент для розвитку майбутніх поколінь».

Оксана Миколаївна Дуброва — яскравий представник вищої академічної та управлінської еліти університету, чий професійний шлях поєднує в собі глибокі гуманітарні знання, високу культуру та фундаментальні дослідження у сфері державного регулювання вищої освіти.

Вищу освіту здобула у Кіровоградському державному педагогічному інституті імені В. К. Винниченка, успішно опанувавши спеціальність «Англійська та німецька мови» та отримавши кваліфікацію вчителя й перекладача англійської мови. Цей потужний лінгвістичний фундамент згодом відкрив широкі можливості для її наукової, викладацької та міжнародної діяльності.

Багатий науково-педагогічний та управлінський досвід Оксани Миколаївни викристалізовувався у провідних закладах вищої освіти України. Свій викладацький шлях вона розпочала на посаді старшого викладача кафедри іноземних мов Кіровоградського інституту комерції. Згодом її високий професіоналізм слугував розвитку гуманітарної науки на посаді доцента кафедри романо-германської філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Особливою, надважливою віхою її діяльності стала робота у Національній академії державного управління при Президентові України, де як доцент кафедри мовної підготовки і комунікації в публічному управлінні Інституту публічного управління та адміністрування вона брала безпосередню участь у підготовці вищої управлінської еліти нашої держави.

Науковий пошук Оксани Миколаївни охоплює ключові ланки розвитку особистості та суспільства — від теорії виховання і кандидатського дослідження з культури спілкування до стратегічного управління національною освітою. Вищим етапом її наукової діяльності став захист фундаментальної докторської дисертації за спеціальністю «Механізми державного управління». Її масштабне дослідження, присвячене державному регулюванню розвитку інтелектуального капіталу у сфері вищої освіти України в умовах європейської інтеграції, стало вагомим внеском у розбудову сучасної освітньої системи та інтеграцію українських університетів у єдиний європейський простір.

У 2019 році Оксана Миколаївна Дуброва пов'язала свою долю з Національним транспортним університетом, обійнявши стратегічну посаду завідувача кафедри іноземних мов. Як авторитетний керівник вищої ланки, вона успішно координує роботу потужного викладацького корпусу, забезпечуючи високі європейські стандарти лінгвістичної підготовки студентів, стабільний розвиток та примноження інтелектуального потенціалу нашого великого університету.

ДЯЧЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА

«У добу тотальної цифровізації найважливішим завданням вищої школи є збереження людяності. Справжня педагогіка — це мистецтво зцілювати та надихати зранені серця студентів, поєднуючи передові технології з теплом живої душі».

Її життєвий і викладацький шлях — це взірець високого професіоналізму, який дивовижним чином поєднує в собі масштабне міжнародне мислення та глибоку, тонку людяність педагогічного серця. Разом із завідувачкою кафедри вони складають унікальне академічне побратимство: свого часу Тетяна Олексіївна та Олена Михайлівна були однокурсницями й разом у 1978 році вступили до стін рідного КАДІ на престижну спеціальність «Економіка і організація автомобільного транспорту». Пройшовки крізь роки, вони тривалий час пліч-о-пліч працювали в Національному авіаційному університеті, де разом гартували свій високий науковий потенціал. Згодом доля знову об'єднала їхні зусилля у рідних стінах, аби спільно берегти найкращі традиції Альма-матер.

Здобувши вищу інженерно-економічну освіту, Тетяна Олексіївна присвятила себе глибоким науковим пошукам і у 2002 році успішно захистила кандидатську дисертацію, присвячену стратегіям підвищення конкурентоспроможності автотранспортних підприємств. Свій колосальний науково-педагогічний досвід доцент Дяченко гартувала протягом багатьох років, працюючи асистенткою та доценткою кафедри менеджменту організацій, а згодом — кафедри міжнародної економіки НАУ. З 2016 року весь свій високий потенціал, знання та душевне тепло вона невтомно віддає рідному Національному транспортному університету.

Сьогодні Тетяна Олексіївна є визнаним майстром у сфері міжнародного бізнесу та сервісних процесів. Студенти з захопленням вивчають під її керівництвом такі складні й актуальні дисципліни, як «Міжнародний менеджмент», «Управління діяльністю міжнародних корпорацій», «Маркетинг послуг» та «Управління контрактною діяльністю підприємства». Її власні науково-дослідні розвідки та звіти НТУ присвячені найгострішим викликам сучасності — інноваційно-адаптивному управлінню бізнес-процесами та забезпеченню конкурентоспроможності транспортного комплексу в умовах глобальних загроз.

Попри свій поважний статус, доцент Дяченко постійно оновлює власний педагогічний арсенал, сміливо крокуючи в ногу з часом. Вона пройшла серйозне міжнародне науково-педагогічне стажування у Любліні (Польща), досліджуючи психолого-педагогічні аспекти європейських інтеграційних процесів. Проте особливим світлом дихає її внутрішнє прагнення зробити цифрову освіту живою та гуманною. Під час навчання в Центрі підвищення кваліфікації НТУ вона детально опрацювала такі унікальні філософські теми, як «Педагогіка зраненого серця» та «Цифровізація освіти і людяність у педагогічній сфері». Тетяна Олексіївна віртуозно володіє сучасними інструментами публікації навчальних матеріалів, вебсервісами Google Classroom та Moodle, активно впроваджує в освітній процес можливості штучного інтелекту для роботи з текстами й мультимедіа, суворо дотримуючись при цьому принципів етики та академічної доброчесності. Значну увагу у своїй діяльності вона також приділяє правовим і організаційним основам охорони праці в дорожньому виробництві, питанням цивільного захисту на галузевих об’єктах та охороні довкілля при виконанні будівельних та ремонтних робіт.

ІВАСИШИНА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

«Коли робота стає долею, а університетські стіни — рідним домом для всієї родини, професійні традиції перетворюються на живу історію поколінь. А найголовнішим орієнтиром у роботі та житті завжди залишається проста людська людяність».

Наталія Володимирівна Івасишина належить до тих особливих людей, для яких Національний транспортний університет став головною справою життя. Її шлях тут розпочався у 1980 році, коли вона прийшла складати вступні іспити до Київського автомобільно-дорожнього інституту (КАДІ) на абсолютно нову й перспективну на той час спеціальність — «Організація і регулювання дорожнього руху».До цього Наталія Володимирівна закінчила Московський обласний політехнікум. Її перша цивільна професія була дуже далекою від транспорту — вона здобула фах технолога приготування їжі, а її першим робочим досвідом була тримісячна праця кухарем у дитячому садку. Проте прагнення до нових знань та мрія про юридичну точність привели її до КАДІ. Навчання на вечірній формі вимагало колосальних сил: вона була єдиною дівчиною в групі та її незмінною старостою. Юність була сповнена справжньої професійної романтики: паралельно з навчанням на першому курсі Наталія Володимирівна вже працювала в групі організації дорожнього руху, а згодом — у Міністерстві автомобільного транспорту, де зсередини опановувала масштаб майбутньої індустрії.

Після успішного захисту диплома Наталія Володимирівна у 1987 році повернулася до рідних стін уже як співробітниця — влаштувалася на роботу в заочний деканат під керівництвом Сергія Івановича Андрусенка, де вчорашня студентка стала надійною колегою свого колишнього декана. Загальний стаж її невтомної праці в університеті сьогодні налічує вже майже чотири десятиліття. За цей великий професійний шлях вона пройшла солідну науково-педагогічну школу: працювала на посаді заступниці директора Інституту заочного та дистанційного навчання НТУ, а також довгий час викладала на кафедрі менеджменту, де гартувалися нові покоління фахівців транспортної галузі.

Сьогодні Наталія Володимирівна успішно працює на кафедрі туризму НТУ. До своїх студентів вона завжди ставиться з особливою повагою й вимогою. Викладаючи таку важливу дисципліну, як «Управління персоналом», вона щоразу нагадувала молоді: «Ви тут — без п'яти хвилин керівники!», виховуючи в них цілеспрямованість та вміння ставити чітку мету. Вона вміла знайти підхід до кожного: в університеті досі згадують історію, як Наталія Володимирівна спритно переналаштувала іноземних студентів із Туркменістану, які бідкалися на складне навчання, зауваживши, що відтепер на її вітання вони мають відповідати лише: «У нас все отлично!» — і це налаштування на позитив спрацювало бездоганно. Не дивно, що до неї завжди вишиковувалися черги зі студентів, які прагнули писати дипломні та випускні проєкти саме під її керівництвом.

На своїй теперішній кафедрі туризму Наталія Володимирівна постійно розширює науковий світогляд, пройшла престижні міжнародні стажування у Польщі та США, є членом «Міжнародної фундації науковців та освітян» (IESF) та нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України». Сьогодні у своїй діяльності вона дивовижно гармонійно поєднала свій перший технологічний фах із університетською наукою, успішно викладаючи для студентів делікатну дисципліну «Організація ресторанного бізнесу».

Понад усе Наталія Володимирівна цінує в людях вихованість і щирість, рішуче відштовхуючи грубість, несправедливість та конфлікти. Попри роки, її група випускників-заочників продовжує щороку збиратися разом, демонструючи унікальну вірність інститутській дружбі. Вона щиро вважає свій великий шлях, відданий інституту, кращою половиною свого життя, пишаючись тим, як змінювався і зростав її рідний НТУ.

Наталія Володимирівна стала не просто оберігачем традицій вишу, а й авторитетною засновницею відомої університетської династії, де любов до транспортної галузі та вірність стінам КАДІ-НТУ передаються від батьків до дітей як найбільша сімейна реліквія.

КОРПАЧ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

«Справжня академічна еліта гартується на живому виробничому досвіді, а найвища майстерність наставника — це здатність передати молодим дослідникам вірність університетській науковій школі».

Життєвий і професійний шлях Анатолія Олександровича Корпача є зразком глибокої відданості обраній справі та послідовного здобуття знань. Його знайомство з технікою розпочалося з ґрунтовної практичної праці: до вступу у вищу школу він пройшов серйозну чоловічу школу, працюючи трактористом і водієм, а також з честю пройшов строкову службу на Чорноморському флоті. Цей життєвий гарт сформував у ньому виняткову дисципліну та відповідальність.

У 1979 році Анатолій Олександрович успішно закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут (КАДІ), здобувши диплом із відзнакою. Проте перш ніж присвятити себе викладацькій діяльності, він повернувся на виробництво, де успішно працював на відповідальній посаді керівника експлуатаційного відділу великого автотранспортного підприємства (АТП), детально вивчивши роботу транспортної системи зсередини.

Бажання розвивати вітчизняні технології привело Анатолія Олександровича назад до рідного інституту для серйозної наукової діяльності. Він вступив до аспірантури, де під мудрим керівництвом видатного професора Ю. Ф. Гутаревича успішно підготував та захистив кандидатську дисертацію. Його дослідження були присвячені одній із найактуальніших тем транспортної галузі — покращенню екологічних та економічних показників автомобільних двигунів.

В університеті Анатолій Олександрович послідовно пройшов усі ключові етапи науково-педагогічної роботи: працював науковим співробітником, асистентом, доцентом, а з 2011 року обіймає посаду професора кафедри двигунів і теплотехніки. Надважливою сторінкою його біографії є масштабний 16-річний управлінський досвід на посаді директора Науково-дослідного інституту «Проблем транспорту та будівельних технологій» НТУ, де під його керівництвом впроваджувалися передові розробки університету.

Сьогодні професор Анатолій Олександрович Корпач продовжує вести активну й затребувану часом дослідницьку роботу. Його наукові інтереси зосереджені на розробці інноваційних альтернативних видів палива та забезпеченні екологічної безпеки сучасного транспорту. Як досвідчений і авторитетний наставник, він активно розвиває та примножує наукову школу університету — під його безпосереднім керівництвом троє аспірантів успішно захистили дисертаційні дослідження, продовживши справу свого вчителя.

Анатолій Олександрович є яскравим представником і оберігачем найкращих традицій НТУ, чий життєвий шлях, висока інженерна культура та щоденна праця на кафедрі є надійним орієнтиром для нових поколінь студентів та молодих науковців вишу.

ЛОЖАЧЕВСЬКА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

«Справжня наука виростає з поваги до своїх витоків. Перейняти викладацьку та управлінську естафету від батька — це не просто велика честь, це щоденна відповідальність за збереження шляхетних академічних традицій та виховання нового покоління лідерів».

Її життєвий і науковий шлях — це дивовижна історія про вірність Альма-матер, спадкоємність поколінь та високе служіння вищій школі. Професор Олена Михайлівна Ложачевська є яскравою представницею видатної університетської династії: очоливши кафедру менеджменту Національного транспортного університету, вона з честю перейняла викладацьку та управлінську естафету безпосередньо від свого батька, легендарного професора Бідняка.

Вищу освіту Олена Михайлівна здобула у рідних стінах тодішнього КАДІ за престижною спеціальністю «Економіка і організація автомобільного транспорту». Отримавши кваліфікацію інженерки-економістки, вона продовжила свій шлях в аспірантурі КАДІ, де блискуче захистила кандидатську дисертацію, присвячену експлуатації автомобільного транспорту. Її науковий пошук ніколи не зупинявся, і згодом вона успішно завершила докторантуру, здобувши ступінь доктора економічних наук за спеціальністю «Економіка транспорту і зв’язку».

Перш ніж повернутися до витоків родинної наукової справи, Олена Михайлівна пройшла колосальну управлінську школу у провідних закладах вищої освіти країни. Вона працювала доценткою у Київській державній академії водного транспорту, успішно очолювала кафедри та факультети в Національному авіаційному університеті, а також керувала Інститутом гуманітарних технологій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. З 2017 року цей величезний багаж знань, лідерського досвіду та авторитету професор Ложачевська спрямовує на розвиток рідного НТУ.

Сьогодні под її впевненим керівництвом кафедра менеджменту щосекунди реагує на найсучасніші глобальні виклики. Коло викладацьких та дослідницьких інтересів Олени Михайлівни охоплює проблеми теорії та практики управління на транспорті, світову економіку, дослідження складних систем управління та інноваційні технології мотивації. Науково-дослідна робота кафедри під її егідою присвячена найгострішим питанням сучасності — забезпеченню конкурентоспроможності транспортного комплексу в умовах глобальних загроз, інноваціям для сталого розвитку галузі та екологічним аспектам міського пасажирського транспорту.

Щоб давати студентам та аспірантам знання найвищого ґатунку, Олена Михайлівна постійно вдосконалює власну майстерність та сміливо відкриває нові технологічні горизонти. Вона успішно пройшла стажування у Вищому інституті менеджменту в Болгарії, досліджуючи інтернаціоналізацію вищої освіти, опанувала новітні форми онлайн-навчання в Любліні (Польща), а також глибоко занурилася у діджиталізацію наукових досліджень та формування сучасного іміджу закладів освіти. Рухаючись в авангарді прогресу, професор пройшла масштабне комплексне навчання на платформі Netpeak Group за сприяння МОН та Мінцифри України, ставши сертифікованим експертом у галузі штучного інтелекту й опанувавши створення ШІ-асистентів. Свій педагогічний та управлінський потенціал вона підкріпила дослідженням експертизи ЄС щодо розвитку Soft Skills у вищій освіті на базі Острозької академії, а також актуальних викликів професійного навчання у рідному Центрі підвищення кваліфікації НТУ.

Високий статус Олени Михайлівни у вітчизняному науковому просторі підтвержений її вагомими професійними активностями. Вона є Академіком Транспортної Академії України, входить до редколегій авторитетних наукових журналів «Вісник НТУ», «Автомобільні дороги і дорожнє будівництво» та «Смарт-економіка, підприємництво та безпека». Як Голова Спеціалізованої вченої ради НТУ, професор Ложачевська очолює процес атестації наукових кадрів вищої кваліфікації в галузі економіки та управління підприємствами й національним господарством, залишаючись надійним Оберігачем найкращих академічних традицій університету.

ЛУДЧЕНКО ОЛЕКСАНДР АРТЕМОВИЧ

«Справжня вірність науці вимірюється десятиліттями безперервної праці, коли твої дослідження закладають фундамент машинобудування країни, а твої підручники стають головною книгою для багатьох поколінь інженерів»

Життєвий та науковий шлях Олександра Артемовича Лудченка є невід'ємною частиною історії та гордістю Національного транспортного університету. Народившись у 1938 році на Київщині, він переніс важкі випробування воєнних років, а у 1955 році завдяки високим здібностям до точних наук став студентом КАДІ.

Після успішного закінчення інституту за спеціальністю «Експлуатація автомобільного транспорту» Олександр Артемович здобув серйозний виробничий досвід, працюючи головним інженером великого автотранспортного підприємства (АТП). У 1966 році він повернувся до КАДІ для серйозної наукової діяльності під керівництвом видатного професора Я. І. Несвітського. Його дослідження надійності автомобілів «КрАЗ» безпосередньо на базі Кременчуцького автомобільного заводу та найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів України мали стратегічне значення для машинобудування та розвитку транспортної галузі країни.

З 1969 року професійна та педагогічна діяльність Олександра Артемовича Лудченка впродовж 65 років була нерозривно пов'язана з нашою альма-матер. В університеті він послідовно пройшов усі етапи науково-педагогічної роботи: від асистента до професора кафедри технічної експлуатації автомобілів та автосервісу. Протягом десятиліть він успішно очолював масштабні госпдоговірні теми для міністерств України та впроваджував прогресивні методи навчання студентів.

Професор Лудченко залишив по собі вагомий науковий та друкований спадок, опублікувавши понад 300 наукових праць, серед яких 58 монографій та 27 фундаментальних підручників із грифом Міністерства освіти і науки України, за якими й сьогодні навчаються майбутні фахівці автосервісу. Колеги та численні випускники університету шанують Олександра Артемовича як людину виняткової принциповості, високої вимогливості до себе та глибокої людяності, чия відданість праці є взірцем для нових поколінь науковців НТУ.

МАЛІНСЬКА ГАННА ДМИТРІВНА

«Мовна культура та бездоганний стиль — це не просто ознака освіченості, це дзеркало душі нації, її духовний щит і найнадійніший фундамент для виховання майбутньої інтелектуальної еліти держави».

Ганна Дмитрівна Малінська — витончений представник науково-педагогічного корпусу університету, берегиня солов'їного слова та високої культури мовлення в стінах нашого закладу. Її професійна діяльність на кафедрі теорії та історії держави і права гармонійно поєднує в собі глибокі філологічні знання з вимогами сучасної вищої школи.

Як висококваліфікований філолог та педагог, Ганна Дмитрівна здійснює фундаментальну місію з формування мовної культури майбутньої еліти транспортної та правової галузей. У колі її професійної діяльності — стратегічні питання функціонування української мови за професійним спрямуванням, вивчення сучасної української мови та новітньої літератури через призму практичної стилістики. Особливим і надзвичайно вагомим внеском Ганни Дмитрівни в освітній процес є розвиток лінгвістичних основ інформаційної діяльності, де вона передає студентам тонкощі стилістики та професійного редагування текстів, закладаючи високі стандарти грамотності для нових поколінь фахівців.

Фундаментом блискучої професійної майстерності Ганни Дмитрівни стала класична гуманітарна освіта, здобута на філологічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Українська мова і література». Отриманий диплом філолога та викладача заклав міцну наукову основу для її подальшої багаторічної та плідної педагогічної діяльності.

Попри глибоку вірність класичним традиціям, Ганна Дмитрівна Малінська відзначається прогресивним мисленням та активним прагненням до інновацій. Вона постійно вдосконалює свій професійний арсенал, проходячи стажування у провідних центрах країни. Свідченням її високого викладацького класу є успішне опанування новітніх технологій в умовах цифрової трансформації вищої школи, дослідження актуальних питань забезпечення якості вищої освіти в Одеській юридичній академії, а також інтеграція сучасних інформаційних технологій у наукові пошуки. Особливе місце у її професійному розвитку посідає вивчення інноваційних підходів до розробки навчальних матеріалів із використанням штучного інтелекту, що дозволяє Ганні Дмитрівні залишатися на передовій сучасної інноваційної педагогіки.

Справжнім покликанням Ганни Дмитрівни є виховання патріотичної, інтелектуально розвиненої студентської молоді. Як мудрий науковий керівник, вона спрямовує творчий пошук студентів до глибинних джерел української духовності. Під її безпосереднім наставництвом наукові роботи студентів, присвячені вільному ідеалу людини у творчості Григорія Сковороди та світоглядному впливу родини на становлення Лесі Українки, здобули найвищі нагороди та Дипломи І ступеня на Всеукраїнських конкурсах і щорічних наукових конференціях університету.

Педагогічну працю Ганна Дмитрівна гармонійно поєднує з активною громадською та організаційною діяльністю в університеті. Виступає головним натхненником та організатором масштабних університетських заходів — від Шевченківських днів та Всесвітнього дня письменника до урочистостей до Дня української писемності та мови та Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Її високий науковий авторитет визнано і на загальнодержавному рівні, що підтверджується її членством у Всеукраїнській громадській організації «Українська асоціація когнітивної лінгвістики і поетики». Високі управлінські та людські стандарти Ганни Дмитрівни Малінської слугують надійним оберегом духовних традицій нашого великого університету.

МІРОШНИК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

«Робота сучасної університетської книгозбірні вимагає від керівника чіткого балансу: вміння зберігати класичні фонди, координувати роботу підрозділів у часи випробувань та послідовно відстоювати професійні напрацювання колективу».

Олена Миколаївна Мірошник здобула вищу профільну освіту в інституті культури. На посаді директорки Бібліотеки НТУ вона організовує роботу книгозбірні в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства та нових вимог до обслуговування користувачів. З перших років її керівництва діяльність установи зорередилася на модернізації процесів, розширенні спектра послуг та впровадженні цифрових рішень.

За її керівництва у практичну діяльність увійшло створення бібліотечної електронної продукції: регулярних бібліографічних покажчиків, тематичних дайджестів та віртуальних виставок. Важливим етапом стало впровадження спеціальних тематичних класифікаторів для точного пошуку літератури в електронному каталозі, якими сьогодні користуються викладачі та науковці вишу. Олена Миколаївна використовує ці напрацювання під час акредитації кафедр університету, де презентує електронні ресурси колективу як складову потенціалу всього НТУ.

Поєднуючи адміністративну вимогливість із прагненням до практичних результатів, Олена Миколаївна Мірошник забезпечує Бібліотеці НТУ функціонування у статусі сучасного й відкритого інформаційного центру університету.

СЕРЕДІНА ІННА АНАТОЛІЇВНА

«Справжня освіта народжується там, де цифрові технології поєднуються з теплотою людського спілкування, а професіоналізм виростає з поваги до особистості кожного студента».

Її науковий і життєвий шлях — це взірець дивовижної вірності рідній Альма-матер, де колись усе починалося з першокурсних мрій, а переросло у велику викладацьку та дослідницьку долю.

Свого часу Інна Анатоліївна з відзнакою закінчила Національний транспортний університет, здобувши спочатку ступінь бакалавра, а згодом — магістра з економіки і підприємництва. Проте щирий інтерес до живої роботи з людьми, виховання молоді та тонкощів педагогіки повів її далі — до глибоких наукових пошуків.

Уся її трудова біографія пов'язана з рідним університетом. Прийшовши в стіни НТУ у 2004 році, вона пройшла шляхетний і чесний шлях професійного зростання: майже двадцять років очолювала навчальну лабораторію і паралельно працювала асистенткою, згодом повністю присвятила себе викладацькій роботі, а з 2024 року — успішно працює на посаді доцента.

Поєднуючи викладання з великою наукою, Інна Анатоліївна пройшла аспірантуру в авторитетному Інституті професійної освіти НАПН України та блискуче захистила докторську дисертацію (PhD), присвячену формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців. Щоб давати студентам НТУ знання найвищого європейського ґатунку, вона активно переймала передовий досвід під час міжнародних стажувань у Вищій школі лінгвістики в Ченстохові та Академії Сілезії в Катовіце (Польща), а також постійно вдосконалює майстерність у Центрі підвищення кваліфікації університету.

Сьогодні доцент Інна Анатоліївна Середіна — автор понад 140 цінних наукових і навчально-методичних праць. Її науковий всесвіт та викладацьке серце зосереджені на найважливішому: як виростити сучасного, мислячого викладача, як м'яко провести цифрову трансформацію освіти і, головне, як зберегти високу культуру спілкування, академічну доброчесність та теплоту міжособистісної взаємодії в нашому сучасному освітньому просторі.

СИРОТА ВАДИМ ІГОРОВИЧ

«Дитяче заціпеніння перед міццю техніки посеред зруйнованого воєнного міста може стати путівкою у велику науку, де відданість інженерній справі передається від батька до сина як найбільша сімейна реліквія».

Постать Вадима Ігоровича Сироти у літописі Національного транспортного університету є уособленням нерозривної спадкоємності поколінь та високої академічної культури. Все його велике професійне життя пішло з одного щемливого моменту дитинства — з того самого дитячого заціпеніння у 1944 році посеред звільненого повоєнного Києва, коли хлопчик уперше зблизька відчув потужність техніки. Його родинне коріння пов'язане з Печерськими стінами головного корпусу ще з дореволюційних часів: у будівлі колишньої П'ятої чоловічої гімназії свого часу працював фельдшером його дідусь, а згодом у цих же стінах навчався його батько.

У 1962 році Вадим Ігорович закінчил КАДІ за спеціальністю «Експлуатація автомобільного транспорту». Його професійний шлях в альма-матер розпочався з посади старшого лаборанта тодішньої об'єднаної кафедри «Автомобілі і двигуни», де згодом він працював на посадах асистента та доцента. Вагомою міжнародною сторінкою його біографії стало тривале закордонне відрядження у 1971–1973 роках до міста Рангун (Бірма, нині М'янма), де київський інженер успішно працював на посаді професора кафедри «Автомобілі і двигуни» Рангунського політехнічного інституту.

Повернувшись до Києва, Вадим Ігорович захистив кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню витрат потужності на буксування автомобільних шин. Багаторічна наукова діяльність професора Сироти пов'язана з вивченням гальмівних властивостей автомобілів з антиблокувальними системами (АБС) у гальмівних приводах. Протягом десятиліть він розробляє та читає для студентів автомеханічного факультету фундаментальні фахові дисципліни, серед яких: «Автомобілі», «Робочі процеси автомобілів і тракторів», «Основи проектування автомобілів і тракторів» та «Перспективи розвитку конструкції автомобілів і тракторів». Ці лекційні курси заклали надійний інженерний код для багатьох поколінь вітчизняних транспортників.

Особисті спогади Вадима Ігоровича Сироти читайте у розділі «Витоки».

ЦИПКО ВІКТОРІЯ ВІТАЛІЇВНА

«Гуманітарні цінності, глибоке знання історії та відкритість до світу — це ті орієнтири, які перетворюють професійну підготовку на справжнє мистецтво, а сучасний туризм — на потужний інструмент культурної дипломатії».

Професор Вікторія Віталіївна Ципко належить до провідного науково-педагогічного корпусу нашого університету, будучи визнаним фахівцем у царині гуманітарної освіти та стратегічного розвитку індустрії гостинності. Її багаторічна діяльність спрямована на інтеграцію високих загальнолюдських цінностей у сучасний освітній і туристичний простір.

Фундаментом її блискучого професійного шляху стала класична освіта, здобута у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка. Успішно опанувавши спеціальність «Історія» та отримавши кваліфікацію історика, викладача історії та суспільствознавства, Вікторія Віталіївна заклала міцну основу для своєї майбутньої наукової та педагогічної кар'єри.Свій багатий викладацький досвід Вікторія Віталіївна розпочала у стінах Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука на посаді старшого викладача, де тонко поєднувала викладання суспільствознавчих дисциплін із творчим середовищем закладу.

Новий масштабний етап діяльності Вікторії Віталіївни пов'язаний із Національним транспортним університетом, де вона пройшла шлях від асистента до доцента кафедри філософії та педагогіки. Науковий пошук професора Ципко завжди відзначався глибокою системністю та актуальністю для вищої школи. Її кандидатське дослідження в Інституті педагогіки НАПН України було присвячене формуванню гуманістичних цінностей студентів, а вищим науковим тріумфом став захист фундаментальної докторської дисертації. У цьому масштабному дослідженні Вікторія Віталіївна розробила й теоретично обґрунтувала унікальну методичну систему навчання суспільствознавчих дисциплін саме для студентів технічних університетів, що стало вагомим внеском у вітчизняну педагогічну науку.

Здобувши високі наукові ступені доктора педагогічних наук, вчені звання старшого наукового співробітника, доцента, а згодом і професора, Вікторія Віталіївна Ципко у 2016 році обійняла стратегічну керівну посаду завідувачки кафедри «Туризм» Національного транспортного університету.

У колі її головних наукових інтересів — стратегічні питання модернізації вищої туристичної освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Під її керівництвом кафедра впевнено реалізує сучасні європейські стандарти підготовки фахівців індустрії туризму та гостинності. Високий професіоналізм, залізобетонні управлінські стандарти та щира відданість своїй справі Вікторії Віталіївни Ципко слугують надійним оберегом академічних традицій та примножують інтелектуальний потенціал нашого великого університету.