Забишний Олександр Степанович
Духовний Ісак Зеликович
Єгоров Сергій Вікторович
Забишний Олександр Степанович
Ковальов Петро Миколайович
Кучма Михайло Іванович
Литвиненко Анатолій Семенович
Маєвський Олександр Григорович
Макарчук Олександр Іванович
Мартиненко Леонід Сергійович
Нагайчук Василь Михайлович
ДУХОВНИЙ ІСАК ЗЕЛИКОВИЧ
Випускник КАДІ (1957).
Розробив ряд рекомендацій із використання місцевих кам’яних матеріалів під час будівництва дорожнього одягу.
Удосконалив методики лабораторних і польових досліджень властивостей матеріалів, шарів дорожніх конструкцій.
Наукові роботи під його керівництвом включали лабораторні дослідження та сучасні на той час наукові методи: рентгенографія, термографія, петрографія і польового вивчення термінів служби дослідних ділянок. Основна тематика наукових досліджень:
технічні умови та відходи каменедроблення;
технічні умови на маломіцні пісчанники для дорожніх робіт;
рекомендації по використанню збагачених природних пісків для дорожніх робіт;
рекомендації по влаштуванню покриттів із гранітних матеріалів з пониженими витратами органічних в’яжучих.
ЄГОРОВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
Випускник КАДІ (1950).
Засновник напрямку з виробництва та використання бітумних емульсій у дорожньому будівництві.
Розробник нових видів в’яжучих матеріалів.
Наукова діяльність була спрямована на поліпшення властивостей традиційних органічних в’яжучих (бітумів, дьогтів) та створення нових видів в’яжучих матеріалів, розробку нових ресурсо- та екологозберігаючих технологій. За розробку рецептури, технології виготовлення бітумних емульсій методом хімічного емульгування з використанням карбоксил амінів, а також за впровадження у будівництво і ремонт автомобільних доріг бітумних емульсій і поверхнево-активних добавок був нагороджений грамотами і медалями.
ЗАБИШНИЙ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ
Випускник КАДІ (1962).
Теоретично обґрунтував критерії щодо визначення впливу незадовільних дорожніх факторів на виникнення аварійності.
Розробник основних схем організації дорожнього руху на автомобільних дорогах.
Слід підкреслити значну роль Забишного О.С. в теоретичному обґрунтуванні критеріїв щодо визначення впливу незадовільних дорожніх факторів на виникнення аварійності. Ці критерії були покладені в основу при розробці галузевого стандарту України «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги загального користування. Порядок визначення ділянок і місць концентрації ДТП.
За його участю була розроблена схема розв’язки в одному рівні з віднесеними лівими поворотами на дорогах І-б, ІІ категорій та розв’язка в одному рівні на примиканнях до головних доріг ІІ-ІІІ категорій з додатковою зовнішньою смугою на головній дорозі для прямого руху транспорту і внутрішньою смугою для здійснення лівого повороту на примиканні і розвороту транспорту на головній дорозі. Ці розробки захищені авторськими свідоцтвами, а ці розв’язки широко впроваджені і практику.
КОВАЛЬОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
Випускник КАДІ (1969).
Розробив проект нерозрізної коробчатої прогонової будови.
Розробник П-подібних балок довжиною 12 і 18 метрів.
Займався підвищенням експлуатаційних характеристик існуючих мостових споруд.
У 90 – ті роки наукові розробки Ковальова і його відділу зосереджені в напрямку підвищення експлуатаційних характеристик існуючих мостових споруд, подовження їх термінів експлуатації. Багато уваги було приділено розробці методів ремонту мостів, зокрема влаштуванню надійного мостового полотна. Були розроблені пропозиції щодо перекриття мостів монолітними плитами; досліджували збірно-монолітні прольотні будови на базі використання уніфікованих балок; розроблені конструкції принципово нової серії прольотних будов з напружених елементів прольотів (НЕП), що перекриті монолітною накладною плитою.
За розробку проекту дослідної нерозрізної коробчатої прогонової будови нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ УРСР.
КУЧМА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
Випускник КАДІ (1961).
Займався розробкою нових технологій емульгування.
Розробник технологій хімічного самочинного емульгування бітумів із використанням емульгатора карбоксиламіна.
Науковою розробкою, до якою безпосередньо причетний Кучма М. І. стала технологія отримання поверхнево-активної речовини катіонного типу, яка свого часу суттєво вплинула на технічний прогрес у дорожній справі, а пізніше отримала новий імпульс в розробці та випуску вітчизняного емульгатора Десетам та адгезійної добавки УДОМ-1 та УДОМ-2, випуск яких дозволив відмовитись від значно дорожчих імпортних.
МАЄВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ (1925-2007)
Випускник КАДІ (1950).
Український, радянський машинобудівник у галузі сільського господарства, педагог, доктор технічних наук, професор.
У 1950 році закінчив механічний факультет Київського автомобільно-дорожнього інституту.
Після закінчення інституту був направлений для роботи на київський завод «Червоний екскаватор» (нині ЗАТ «АТЕК»), де брав безпосередню участь у створенні перших вітчизняних гідравлічних екскаваторів, зокрема моделей Е-153 і Е-5015. На заводі пройшов шлях від майстра до старшого інженера-конструктора.
З 1953 по 1956 рік навчався в аспірантурі Українського НДІ механізації та електрифікації сільського господарства.
Пізніше працював в Українському НДІ механізації та електрифікації сільського господарства, у Державному НДПІ вугільної промисловості (Київ).
Кандидат технічних наук (1958), доктор технічних наук (1972).
З 1966 року на викладацькій роботі в Київському автомобільно-дорожньому інституті: у 1966-1978 роках - завідувач кафедри дорожніх машин, у 1978-1992 - професор цієї кафедри.
Брав участь у формуванні нового напряму наукової діяльності кафедри - дослідження гусеничного та рейко-крокового ходового обладнання важких землерийних машин масою до 2500 т і продуктивністю до 5250 м³/год, що згодом стала авторитетною та добре відомою в країні науковою школою.
Наукова діяльність
Проводив дослідження зі створення розподільчих паливних насосів тракторних двигунів.
Розробив теорію і методику розрахунків ходового обладнання землерийних машин.
Автор понад 20 авторських свідоцтв СРСР на винаходи.
МАКАРЧУК ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
Випускник КАДІ.
Видатний розробник дорожніх машин.
Створив унікальний комплект машин для економії дефіцитних ремонтних матеріалів.
Розробив та впровадив термогрейдер для відновлення проектного профіля асфальтобетонного покриття.
За його безпосередньої участі у 80-ті роки були проведені наукові розробки щодо створення, вдосконалення та модернізації дорожніх машин:
для зимового утримання (роторний снігоочисник, комбінована машина для зимового утримання) та літнього утримання доріг (комбінована машина для ямкових ремонтів),
для відновлення проїжджої частини автомобільної дороги,
для транспортування та розподілу чорних в’яжучих, кам’яних матеріалів,
для ущільнення конструктивних шарів автомобільних доріг.
Деякі з них носили унікальний характер та були науково-технічним проривом галузі.
За розробку та впровадження у виробництво термогрейдера для відновлення проектного профіля асфальтобетонного покриття при ремонті автомобільних доріг Макарчук О. І. та інші співробітники інституту (зараз ДП "НІРІ") отримали Державну премію УРСР в галузі науки і техніки (1985 р.) Машина успішно пройшла випробування на автомобільних дорогах багатьох областей, а також за кордоном. За допомогою термогрейдера весь процес ремонту покриттів термопрофілюванням було повністю механізовано. Практично на 1 км дороги, що ремонтується, заощаджувалось не менше 600т асфальтобетонної суміші.
У 90-ті роки відділ під керівництвом Макарчука О.І розпочав аналітично-дослідницьку та моніторингову роботу по дослідженню функціональних, технічних, експлуатаційних показників дорожньої техніки, машин та обладнання, можливості їх оптимального використання, враховуючи реальні умови дорожньої галузі України (виконання максимальних обсягів робіт з мінімальними витратами).
МАРТИНЕНКО ЛЕОНІД СЕРГІЙОВИЧ
Випускник КАДІ (1970).
Впровадив технологію пневмонабризку (торкретування) при ремонті дорожніх конструкцій.
Розробив і впровадив технологію захисту цементобетонних конструкцій методом нанесення полімерторкретбетону.
Одним з напрямків діяльності відділу стало впровадження технології пневмонабризку (торкретування) при ремонті дорожніх конструкцій. Під безпосереднім керівництвом матриненко Л.С. вперше в Україні була розроблена технологія захисту бетонних дорожніх конструкцій методом торкретування. Розроблене та виготовлене для цього обладнання використовувалось практично в усіх областях України. Метод торкретування підтвердив свою ефективність на найвідповідальніших мостах та шляхопроводах України, ремонті прикромочних цементобетонних плит на автомобільній дорозі І категорії Київ-Бориспіль та при будівництві унікального меморіального комплексу на байковому кладовищі.
Велика заслуга Мартиненко Л.С. також полягає в розробці і впроваджені технології захисту цементобетонних конструкцій методом нанесення полімерторкретбетону та використання полімерних матеріалів для гідроізоляції і ремонту мостів та шляхопроводів.
Під його керівництвом були розроблені модифікуючі, повітровтягуючі, пластифікуючі добавки до бетонів.
НАГАЙЧУК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
Випускник КАДІ.
Заслужений будівельник України.
Розробив кадастр розташування місцевих матеріалів на всій Україні.
Наставник сучасних дорожників-науковців.
Розробив систему використання місцевих матеріалів в дорожньому господарстві (граніти, вапняки, пісковики і ряд інших). За його безпосередньою участю розроблено кадастр розташування місцевих матеріалів по всій Україні та цілий ряд нормативно-технічних документів, що стосуються проектування та виконання дорожніх робіт.
Є одним з авторів ДБН В.2.3-4:2015 «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво» та ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» та ряду нормативних документів щодо влаштування захисних шарів зносу покриттів автомобільних доріг.