«Бібліотека – серце кожного навчального закладу. Й особливо – вищого.

У цьому зв’язку в пам'яті зринає вислів відомого американського політика Томаса Уілера: 

«Дайте мені спочатку бібліотеку, і тоді я створю університет».

А. І. Гурбанська, доктор філологічних наук, професор КНУКіМ

Летять тисячоліття, спливають епохи, та сталою залишається повага до мудрості людської, творіння рук та розуму — друкованого слова. Наша бібліотека пройшла шлях становлення, розвитку і вдосконалення разом з університетом, як його складова і невід’ємна частина. Вона завжди намагалася бути джерелом живої думки для викладачів і студентів, розкриваючи перед ними невичерпний світ знань. 

Весна 1944-го: Зародження серед руїн

Усе почалося навесні 1944 року. Тоді ще точилися запеклі бої за визволення Криму, Західна Україна перебувала під німецько-фашистською окупацією, а красень-Київ лежав у руїнах. До свята Перемоги було ще далеко, але уряд республіки, поряд із всебічною допомогою фронту, вже вживав заходів для відбудови народного господарства, відновлення культурного життя та створення бази для майбутнього розвитку України.

У цій напруженій роботі стратегічне місце відводилося транспорту: відновленню шосейних шляхів, відбудові мостів та розвитку мережі автомобільних доріг. Для цього необхідно було негайно відновити підготовку кваліфікованих інженерів.

Бібліотеку Національного транспортного університету, ровесницю університету,

засновано 7 листопада 1944 року,

коли за ініціативою Уряду України Рада Народних Комісарів СРСР 

прийняла Постанову № 21106-р про створення

у місті Києві автомобільно-дорожнього інституту.

Робота розпочалася в надскладних умовах. На той час весь штат бібліотеки складався лише з трьох співробітниць:

• М. І. Тило — завідувачка бібліотеки,

• Ф. І. Ніколаєвська — старший бібліотекар,

• О. О. Атурова — бібліотекар.

Фонд налічував близько 18 тисяч примірників. Проте, який це був фонд! Його основу становила унікальна література, передана бібліотеками споріднених за профілем вищих навчальних закладів. Тоді ж бібліотека прийняла перших читачів — 247 студентів та 49 професорів і викладачів. Завдяки плановому комплектуванню через книжкові та букіністичні магазини Києва, перші покоління студентів були повністю забезпечені книгами з усіх дисциплін.

Епоха каталогів та легендарна «Чайка»

У 1950 році бібліотеку очолила П. С. Розенгауз, а з 1952 року розпочався активний внутрішній та зовнішній книгообмін. Література підлягала глибокій науковій та технічній обробці: саме тоді створювався «мозок» бібліотеки — генеральний алфавітний та систематичний каталоги.

Упродовж 1950–1970-х років колектив працював під керівництвом завідувачки Надії Терентіївни Ісай (Шийко). Це була дивовижна жінка-легенда.

Історична довідка: Надія Терентіївна народилася 5 травня 1922 року. В роки Другої світової війни вона знаходилася у підпіллі й була зв’язковою. Псевдонім "Чайка" отримала за дивовижну спритність та кмітливість, з якими виконувала завдання, пов’язані з постійним ризиком для життя. Шість разів вона переходила лінію фронту!

У мирні часи свій героїзм Надія Терентіївна спрямувала на розбудову книжкового фонду. У 1960 році, після надбудови корпусу інституту, бібліотека отримала додаткові 360 кв.м. Тут розмістилися двоярусне книгосховище, кімната каталогів та читальний зал із відкритим доступом до книг. Згодом у гуртожитку №4 відкрили філіал, у гуртожитках №1, №2, №3 — читальні зали, а на кафедрах та в лабораторіях діяли 25 пересувних бібліотек, одна з яких влітку їхала зі студентами у спортивно-оздоровчий табір.

Нова сторінка в літописі книгозбірні пов'язана з унікальним професійним тандемом, який став символом стабільності та розвитку на цілі десятиліття. Зміцненню матеріальної бази, збереженню фондів та впровадженню новітніх методів роботи значною мірою сприяла діяльність директорки бібліотеки Людмили Володимирівни Коваленко та її незмінної заступниці Наталії Іванівни Козлової.

Протягом двадцяти чотирьох років — з 1984-го і до самого 2008 року, коли земний шлях Наталії Іванівни трагічно обірвався — вони працювали пліч-о-пліч, однією монолітною командою. Цей сильний дует однодумців зумів провести великий колектив крізь найскладніші історичні злами: від радянських часів КАДІ до розбудови Українського транспортного університету. Вони діяли як єдине ціле, заклавши той міцний фундамент, на якому бібліотека НТУ впевнено увійшла в нове тисячоліття.

«Живий струмочок»: великий переїзд 1989 року

Новий етап розвитку пов'язаний із діяльністю директора бібліотеки Л. В. Коваленко (очолювала посаду у 1984–2021 рр.) та її заступниці Н. І. Козлової. Наталя Іванівна Козлова прийшла до бібліотеки зовсім молодою дівчиною одразу після школи — і захоплюючий світ книги полонив її душу на все життя. Вона пройшла шлях від роботи в залі до головного бібліографа, працюючи з величезним натхненням та відповідальністю.

Справжнім іспитом на професійну зрілість для колективу став 1989 рік, коли завершилося будівництво нового навчально-лабораторного корпусу (НБК) на вулиці М. Бойчука, 42. Бібліотеці виділили величезне приміщення площею 1800 кв.м.

«Фонди бібліотеки на той час налічували вже близько 300 тисяч примірників. Їх потрібно було перевезти, розставити й підготувати до видачі так, щоб жодним днем не зірвати навчальний процес. Як живий струмочок, бібліотекарі та студенти інституту переносили в руках пов’язані й пронумеровані пачки книг, не рахуючись із часом».

Колектив, який налічував уже 36 співробітників, працював як єдиний злагоджений організм. Поступово книгосховище було ідеально впорядковане, і новий навчальний рік розпочався вчасно.

Крізь шторм 90-х — у цифрову епоху

На початку 90-х років після розпаду радянської системи зникли державні колектори книгорозповсюдження. Але труднощі лише змусили колектив шукати нові шляхи: бібліотекарі почали співпрацювати безпосередньо з видавництвами та книготорговельними фірмами.

Епоха інформатизації поставила нове завдання — діджиталізацію. У 2005 році в бібліотеці створили відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

Деякі читачі вважають, що в бібліотеці «просто видають книжки». Насправді сьогодні це потужний, багаторівневий інформаційний комплекс, який складається з розгалуженої системи абонементів (навчальної, наукової, художньої літератури), читальних залів (зокрема історичного залу на Омеляновича-Павленка, 1) та низки внутрішніх відділів: від наукової обробки документів до ІТ.

Замість епілогу: Вартові книжкового всесвіту

З дня створення бібліотеки в ній працювали люди, для яких вона стала рідною домівкою. Величезний внесок у її розбудову зробили наші ветерани: М. І. Тило, Ф. І. Ніколаєвська, Н. Т. Ісай, В. С. Катасонова, В. Г. Безугла, О. М. Козинська, Н. Ф. Мірончик, А. С. Елісєєва.

Дивовижно, але цей живий зв'язок епох триває і сьогодні. В стінах нашого університету досі працюють фахівці, чий безперервний стаж у цих залах перевищує 50 років! Вони прийшли сюди юними дівчатами, застали легендарних засновників повоєнного часу і сьогодні передають цей вогонь далі.

Для автора цих рядків цей рік також став особливим — 40 років професійного шляху в стінах рідної бібліотеки. Шляху, який розпочався наприкінці 1986 року з посади бібліотекаря диспетчерської служби, під наставництвом відданих справі майстрів — І. О. Сафронєєвої, О. М. Козинської та тієї самої Ф. І. Ніколаєвської, яка починала цей літопис у далекому 1944-му.

Сьогодні цей складний і злагоджений організм продовжує впевнено рухатися в майбутнє. Нова епоха вимагає нових рішень, і сучасне керівництво бібліотеки в особі Олени Анатоліївни Мірошник та Наталії Анатоліївни Кучерявої дбайливо зберігає закладені поколіннями традиції, трансформуючи книжковий простір відповідно до викликів сучасності.

«Леся Українка в листі до Ольги Кобилянської колись написала: "Не всі мають те, що хтось має, — іскру в серці, огонь в душі; се, може, не дає щастя, але дає щось більше і вище за щастя, щось таке, чому назви нема в людській мові". У правдивості цих слів щодня переконуєшся тут, серед книг, зустрічаючи людей, які присвятили своє життя збереженню пам'яті поколінь».

Матеріал підготувала:

Рассказова В. А., 

завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки НТУ.

Оновлено: 27.08.2026.

КОЛЕКТИВ БІБЛІОТЕКИ З ПЕРШОГО ДНЯ ЇЇ ІСНУВАННЯ

(177 осіб)