НТУшники

У 2005—2015 рр. — завідувачка кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету. 2011 отримала вчене звання професора.

У 2015—2018 рр. — професор кафедри.

Викладала навчальні дисципліни: «Релігієзнавство», «Соціологія», «Конфліктологія», «Основи філософських знань» тощо. Вела курс «Глобалізація і релігія» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Працювала в редколегіях наукових журналів «Українське релігієзнавство», «Історія релігій в Україні», «Humanities and Social Sciences» (Польща), заступником головного редактора журналу «Релігійна свобода». Входила до експертної ради Державного органу (департаменту, комітету, служби) у справах релігій та національностей, Експертної ради МОН, спеціалізованих вчених рад.

Членкиня Ради правління Української асоціації релігієзнавців.

З 2019 р. — завідувач відділом соціогуманітарних наук Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», учасниця національного наукового проєкту зі створення «Великої української енциклопедії», відповідальний секретар редколегії ВУЕ.

Наукова діяльність

Закінчила заочну аспірантуру Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (керівники — професори Лобовик Б. О., Колодний А. М.), з 1990 р. брала участь у наукових дослідженнях і проєктах Відділення релігієзнавства, з 2008 — старший науковий співробітник (за сумісництвом), почесний співробітник.

1994 р. захистила кандидатську дисертацію: «Проблеми філософії релігії у творчості П. Д. Юркевича», авторка низки статей з філософії «київської школи».

З 2000-х рр. основна сфера зацікавлень — соціологія релігії та конфліктологія, сучасні соціорелігійні процеси в Україні та світі, глобалізація і релігія.

2008 р. захистила докторську дисертацію за темою: «Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси».

Авторка понад 220 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 12 монографій (2 — індивідуальні, 10 у співавторстві), 6 навчальних посібників, понад 100 довідкових та енциклопедичних статей до видань «Релігієзнавчий словник», «Українська релігієзнавча енциклопедія», «Велика українська енциклопедія».

У 1993 р. він очолив кафедру комп’ютерної та інженерної графіки КАДІ.

Основні напрями наукових інтересів А. С. Дехтяра — прикладна теорія пластичності,  несна  здатність просторових конструкцій,   оптимальне проектування.  

Він підготував доктора і 15 кандидатів технічних наук.

Автор понад 250 наукових робіт, зокрема восьми монографій і підручників для вищих навчальних закладів, серед яких «Предельное равновесие оболочек» (у  співавторстві з О. О. Рассказовим, 1977), «Несущаяспособность тонкостенных конструкций»(у співавторстві з О. О. Рассказовим, 1990),«Форма и  несущая способность оболочек-покрытий»(у співавторстві з Д. Я. Ядгаровим, 1988), «Компьютернаяграфика в примерах и задачах AutoCAD» (у співавторствіз А.  І.  Лантухом-Лященком,  1998).  Довідник з теорії пружності,  підготовлений за участю Анатолія Дехтяра, перекладено чеською, угорською та китайською мовами.

А. С. Дехтяр — член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій з прикладної геометрії в  Національному технічному університеті будівництва і архітектури (м. Київ).

Трудова діяльність:

• 1975 – 1980 – інженер-дослідник на ПО "Арсенал".

• 1980 – 1994 – молодший науковий співробітник НДС, старший науковий співробітник кафедри "Організація дорожнього руху"; займалася питаннями автоматизованого управління транспортними потоками;

• 1989 – поступила до аспірантури КАДІ.

• 1994 – 2008 – асистент, доцент кафедри "Транспортні системи та маркетинг";

• 2008 – 2024 – професор кафедри "Транспортні системи та маркетинг", "Міжнародні перевезення та митний контроль".

Є автором понад 300 наукових та навчально-методичних видань, серед яких  140 публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 5 монографій, 60 навчально-методичних праць, в т. ч. 10 навчальних посібників  за тематикою організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні та  методів наукових досліджень у сфері міжнародних перевезень (з яких – чотири, затверджені Міністерством освіти і науки України),  4 Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

Постійний учасник міжнародних та вітчизняних наукових та науково-практичних конференцій у секціях "Транспорт та транспортні технології", "Технічні науки".

Індивідуальний член Української асоціації управління проектами (UPMA) національного відділення Міжнародної асоціації управління проектами (ІPMA).

Під її керівництвом Лебідь Вікторія Вікторівна захистила кандидатську дисертацію на тему "Управління проектами транспортного забезпечення вантажних перевезень у міжнародному сполученні" за спец. 05.13.22 - управління проектами та програмами.

Сфера наукових інтересів: міжнародні перевезення вантажів; математичне моделювання транспортних процесів і систем у сфері міжнародних перевезень.