КАФЕДРА ТЕААС

За період існування назва кафедри неодноразово змінювалася. Після назви «Експлуатація автомобілів, дорожніх і будівельних машин» кафедра мала назву «Технічна експлуатація автомобілів», потім «Технічне обслуговування автомобілів», «Виробничі системи і сервіс на транспорті». Від 2010 року кафедра має назву «Технічна експлуатація автомобілів та автосервіс».

В 1946 році захищає кандидатську дисертацію в Українському науково-дослідному інституті механізації сільського господарства на тему: «Исследование топливоподающей системы трактора С-65».

З Київським автомобільно-дорожнім інститутом Яків Іванович пов’язав своє життя з 1948 року. В нашому інституті він самовіддано та творчо трудився на посадах доцента кафедри «Технічна експлуатація автомобілів», професора, завідувача кафедри «Економіка та експлуатація автомобільного транспорту», яку він створив і яка стає науковим центром з розробки корінних проблем підвищення надійності автомобілів і вдосконалення методів їх технічної експлуатації, обслуговування і ремонту. Названу кафедру професор Несвітський Я. І. очолював до кінця свого життя.

Певний період він працював деканом загально-технічного факультету, пізніше — деканом автомобільного факультету, водночас постійно проводив велику наукову роботу.

В 1963 році Яків Іванович захищає докторську дисертацію на тему «Технічна експлуатація автомобілів». В 1966 році йому було присвоєно звання професора. До кожної справи він відносився творчо, з великою відповідальністю. Понад 120 наукових праць носять його авторство, серед них — 20 навчальних посібників та підручників. Його праці видавались українською, німецькою, литовською, польською, російською, болгарською та китайською мовами великими тиражами.

Головні праці: «Вантажні автомобілі підвищеної проходимості», «Вантажні автомобілі». А перший в нашій країні підручник з технічної експлуатації автомобілів — «Технічна експлуатація автомобілів» став настільною книгою працівників автомобільного транспорту та студентів автодорожніх вузів. За цей підручник Я.І. Несвітському в 1976 році було присвоєно звання лауреата Державної премії Української РСР.

Характерною рисою наукової діяльності науковця був постійний зв’язок з виробництвом. Талановитий учений організував та керував галузевою науково-дослідною лабораторією надійності машин на базі Міністерства автомобільного транспорту УРСР і Кременчуцького об’єднання з виробництва великовантажних автомобілівсамоскидів «АвтоКрАЗ».

Все своє плідне життя Яків Іванович знаходився у вирії громадської та наукової роботи. Він майже 25 років був членом редколегії низки багатьох науково-технічних журналів та інших видань.

Довгий час він був членом науково-технічної ради Міністерства автомобільної промисловості СРСР, Міністерства автомобільного транспорту УРСР, інших міністерств та відомств, співробітничає з редакцією Української радянської енциклопедії, впродовж багатьох років був членом Комісії з присудження Державних премій Української РСР, нагороджений золотою медаллю ВДНГ СРСР.

Яків Іванович завжди чуйно ставився до колег та учнів, відзначався скромністю, інтелігентністю, оптимізмом, був щасливим у сімейному житті, виховав шістьох дітей.

Помер Я.І. Несвітський у Києві 28 квітня 1974 року.

Чимало учнів вчителя зобов’язані йому своїми успіхами у науковій, педагогічній та виробничій діяльності. Він підготував 20 кандидатів технічних наук і понад 5000 інженерів автомобільного транспорту.

Серед чисельних аспірантів професора Несвітського багато тих, хто продовжив науково-викладацьку справу, зокрема і в нашому університеті: Л. В. Бабін, М. О. Білякович, М. Н. Бідняк, О. А. Лудченко, О. Д. Марков, В. О. Рубцов, О. Д. Клімпуш, О. Я. Остапик, Х. М. Тахтамишев, П. А. Дем’яненко, П. П. Ярошенко та інші.

Я. І. Несвітський належав до тих особистостей, що дарували людству свій талант та безкорисливу працю, освітлюючи шлях молодому поколінню. Любов, повагу та визнання від завойовував чесною працею. Наукові здобутки його учнів та їх професійна діяльність гідно продовжили справу свого вчителя. Непростий життєвий шлях Якова Івановича Несвітського від механіка до талановитого ученого є прикладом самовідданого служіння науці та людям.

• 2007-2008 рр. - Національний транспортний університет, магістр за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Інженер-механік, диплом магістра з відзнакою.

• 2009-2013 рр. - аспірантура Національного транспортного університету, спеціальність 05.22.20 - Експлуатація та ремонт засобів транспорту.

Трудова діяльність:

• 2008-2021 рр. - Національний транспортний університет, асистент кафедри технічної експлуатації автомобілів та автосервісу (до 01.04.2010 р. - кафедра виробничих систем і сервісу на транспорті);

• 2012-2016 рр. - Національний транспортний університет, заступник директора Інституту заочного та дистанційного навчання за сумісництвом;

• 2021 по теперішній час - Національний транспортний університет, старший викладач кафедри технічної експлуатації автомобілів та автосервісу.